Ну значить діло було так: Петька та Чапаєв йшли якось полем, та вели собі спокійну, врівноважену бесіду, аж раптом чують, що йде великий отряд білих, а поряд із ними була тільки скирда сіна, але така маленьк, що туди лише Петька помістився, і собача шкура(ну незаю, яким макаром вона там опинилась) то її Чапаєв на себе натягнув. Ну, білі підійшли до тієї скирди, сіли собі табором, п"ють, їдять, одним словом-веселяться. Петька сидить собі тихенько в скирді, а Чапаєв бігає в шкурі, хавкає, хвостом виляє, ну білі і дали йому шматочок цукру, Чапаєв з"їв його, а навкруг всі почали реготати. Через деякий час його зов пригостили цукром, і знову всі зареготали, так і пройшов вечір, всі повкладались спати, а вранці весь отряд пішов далі. Петька виліз із скидри і теж тихенько посміюється. Чапаєв дивується, і питає щось на кшталт того "Петька, ти не знаєш, чого то всі так реготали з вечора?". На що петька йому й відповідає:"ти мабуть старий вже став, та шкуру собачу не тою стороною натягнув"
© 2025