Один український колгосп виростив і продав багато зерна і утворився надлишок грошей. Голова колгоспу вибрав двох більш-менш тямущих мужиків дав їм грошей і відправив до Москви на ВДНГ з напуттям привезти що-небудь таке екстравагантне Мужики приїжджають в Москву. Походили по ВДНГ подивилися і їм придивилася одна дивина. Називається "Верстат для України" Виробництва Японії, з одного боку засовуєш стругані дошки, з іншої виходять акуратні лаковані табурети. Мужики подивилися на цю справу і сказали "ну ні фіга собі", на що на верстаті спалахнув напис "А то". Мужики вирішили, потрібно брати. Привезли вони це диво в рідний колгосп, і при загальному зборищі показали як воно працює. Дошка - гудіння-дзижчання - лаковані табурети. Увесь колгосп хором "ну ні фіга собі", верстат напис "А то". Тут голова говорить: стругані дошки це розкіш, давай не стругані. Верстат погудів-попердів, але видав лаковані табурети. Увесь колгосп хором "ну ні фіга собі", верстат напис "А то". Голова говорить дошки це занадто жирно, давай сунемо в нього колоду. Верстат погудів-попердів, попердів, попердів, але видав лаковані табурети. Увесь колгосп хором "ну ні фіга собі", верстат напис "А то". Всі в шоці, голова, а давайте в нього сунемо рельсу. Верстат погудів-попердів, попердів та і здох. Напис на верстаті "Ну ні фіга собі". Увесь колгосп хором "А то".
© 2025